Імплантація суттєво розширила можливості стоматології. З 1965 року, коли професор Пер-Інгвар Бранемарк (Per-Ingvar Brånemark) запропонував використовувати в стоматології імплант та абатмент як “штучний корінь” для “нового” зуба. Сучасна стоматологія удосконалила методи протезування, матеріали та техніки. Хоча процедурі дентальної імплантації 57 років, але в суспільстві досі чимало питань стосовно цього методу відновлення функції зубів.
Наші лікарі-стоматологи дадуть відповіді на деякі найпопулярніші з них.
Для чого виконується імплантація зубів?
Імплантація зубів — це спосіб встановлення у кісткову тканину щелепи металевої конструкції (імпланту), яка виконує роль коріння-опори для зубної коронки або протезу. Вживлення імплантів використовується як при одиничній втраті зуба в зубному ряді, так і при протезуванні 2-х та більше зубів не травмуючи здорові сусідні зуби. За допомогою імплантації відновлюють естетику посмішки та функціональність зубного ряду на нижній чи верхній щелепі.
Що таке зубний імплант?
Зубний імплант — це титанова конструкція у вигляді гвинта, пластини або у формі плато, яка використовується в стоматології як заміна природного кореня зуба під час протезування зубної одиниці. В стоматології існує чимало варіантів імплантів та їх класифікацій:
- в залежності від довжини: стандартні та короткі (до 5 мм)
- в залежності від методу кріплення — гвинтові або у формі плато, базальтові або виличні (зигоматичні).
Імплант складається з основи яку інтегрують у кістку щелепи та абатмента який з’єднує імплант та зубну коронку.
Як проводиться підготовка до імплантації зубів?
Перед процедурою пацієнту роблять комп’ютерну томографію (КТ щелеп) для оцінки товщини кісткової тканини на щелепі, кута щелепи, розміру та глибини гайморових пазух та інших анатомічних особливостей. Потім перевіряють стан ротової порожнини. За необхідності проводиться санація порожнини рота – зняття зубного нальоту та каменю, лікування чи видалення зруйнованих зубів.
При наявності хронічних вогнищ запалення (каріозні зуби, інфекція кореневих каналів, захворювання тканин пародонту) проводять обов’язкове лікування. Це необхідно для створення оптимальних умов для інтеграції імпланту. Після проведених клінічних обстежень, можливо, будуть потрібні додаткові дослідження та консультації фахівців для того, щоб переконатися у відсутності протипоказань для імплантації.
Чи можна встановити імпланти, якщо зубів немає взагалі?
Так, можливо. Також, залежно від стану кісткової тканини та бюджету лікування пацієнта можливе встановлення імплантів за методом all‑on‑4 або all‑on‑6 — це коли можна повністю відновити жувальну функцію щелепи встановивши всього 4 або, відповідно, 6 імплантів.
Коли після видалення зуба можна ставити імплант?
Імплант можна ставити одразу після видалення зуба. Якщо ж, зуб був видалений, а імплант не встановлювався одразу, то оптимальне “вікно” встановлення — 3-5 місяців після видалення. Цього часу буде достатньо, щоб зажила зубна лунка, а кістка не суттєво атрофуватися.
Чи можна встановлювати одразу кілька імплантів?
Так, звичайно, якщо є показання для такого встановлення та дозволяє конкретна клінічна ситуація.
Коли не можна встановити імплант зуба
Абсолютними протипоказами до імплантації є:
- злоякісні новоутворення
- ВІЛ
- активна фаза туберкульозу
- деякі хвороби кровоносної системи
- захворювання кісткової тканини.
В таких випадках, після додаткових обстежень та консультацій суміжних спеціалістів лікар та пацієнт приймають рішення щодо планування імплантації. До умовних протипоказань належать вагітність та лактація. Ці фізіологічні стани пов’язані й докорінно впливають на обмін речовин, у тому числі кальцію. Тому конструкція може дуже довго приживатися і не інтегруватися із кістковою тканиною щелепи.
Атрофія кісткової тканини — що з цим робити?
Це процес резорбції альвеолярного відростка щелепи. Явище супроводжується зменшенням висоти та щільності кісткової тканини. Атрофію кістки провокують:
- хронічні запальні процеси зубів
- втрата одного або кількох зубів
- анатомічні аномалії щелепи
- вроджені аномалії
- набуті травми.
Для встановлення імпланта необхідно 5‑10 мм кісткової тканини. Якщо її недостатньо, то стоматологи можуть провести процедури із нарощування об’єму кістки: синус-ліфтинг, аутотрансплантацію кістки.
Чи можливе відторгнення імпланта?
Так, відторгнення зубних імплантів спостерігається до 3% пацієнтів. Внаслідок запальної реакції імплант може не інтегруватися із кісткою щелепи. В такому випадку імплант не витримає навантаження при кусанні або жуванні та має бути видалений та перевстановлений (якщо це дозволяє клінічна ситуація). Спровокувати відторгнення імпланту можуть як лікарські помилки, так й порушення правил післяопераційного догляду самим пацієнтом. Наприклад, куріння, занадто раннє навантаження на конструкцію, порушення гігієни ротової порожнини.
Який термін служби імплантів
Середній термін служби конструкції — 10-15 років. Але на практиці при належній гігієні ротової порожнини імпланти виконують свою функцію по 20 і більше років.
Що таке “лазерна імплантація”?
Це один із методів розрізання м’яких тканин під час протезування. Замість металевого скальпеля слизова оболонка розрізається за допомогою лазерного інструменту. Фактично, це і вся відмінність від «звичайної» імплантації. Лазерна імплантація, по суті — маркетинговий хід. Адже успіх процедури імплантації залежить не від способу розрізання тканини, а від майстерності хірурга-стоматолога, якості матеріалів та дотримання самим пацієнтом післяопераційних рекомендацій.
Чи можна робити МРТ з імплантами зубів?
Найчастіше зубні імпланти виготовляють зі сплаву титана. Цей метал належить до групи парамагнетиків, куди, до речі, входить, і платина, і алюміній. На конструкції з титану майже не впливає магнітне поле: вони не нагріваються, не зміщуються щодо початкового положення, не спотворюють знімки. Тому процедура МРТ є цілком безпечною для таких пацієнтів. Головне, попередити лікаря-діагноста про наявність зубних імплантів.
Що таке методика all‑on‑4?
Це один із методів протезування зубів. Сучасні технології дозволяють впродовж 24 годин за цією технологією встановити “нові зуби” пацієнту. На щелепу встановлюється 4 (або 6 імплантів): два спереду, інші збоку. На таку конструкцію одягають протез. Єдина конструкція рівномірно розподіляє навантаження на всю щелепу, страхує від нерівномірного навантаження імплантів. А помірне додаткове невідкладне навантаження дає позитивний ефект для подальшої інтеграції металевої конструкції у кісткову тканину.
До переваг методу all‑on‑4 відносять:
- можливість встановлення при дефіциті кісткової тканини
- можливість протезування пацієнтів з остеопорозом, цукровим діабетом
- можливість отримати відносно швидкий результат протезування.
У чому різниця між all‑on‑4 та all‑on‑6?
Методи протезування “all‑on‑4” та “al‑on‑6” мають аналогічну техніку. Різниця лише в кількості імплантів. При методі all-on-6 їх на два більше. Цей метод використовується при:
- великому радіусі дуги нижньої щелепи
- потовщенні кістки в передній частині щелепи
- імплантації на верхній щелепі. Анатомічно, кістка на верхній щелепі більш пориста. Тому для кращої фіксації протеза, більш рівномірного розподілення навантаження на щелепу, рекомендують ставити додатково два імпланти, тобто застосовувати технологію all‑on‑6.
Які імпланти краще обрати?
Обрати систему імплантів, виробника, вид абатменту, як і метод протезування, може лише лікар-стоматолог. Рішення приймається на основі попередньої діагностики (КТ-щелепи), клінічної ситуації, а також, побажань та фінансових можливостей пацієнта. При виборі типу імпланту береться до уваги стан кістки (ширина, глибина, структура (пориста або щільна), розмір гайморових пазух, інші анатомічні особливості верхньої та нижньої щелепи.
У питаннях протезування варто довіряти думці досвідченого лікаря. Такі спеціалісти допоможуть безпечно, ефективно відновити естетику посмішки у будь-якому віці!
Записуйтесь на консультацію до лікаря-стоматолога.
